Home Blog

Хочеш їсти – лягай спати. Поради франківських дієтологів для краси та здоров’я

0

Як стверджують лікарі, не так важливо в який час доби ви їсте, важливіше, з яких продуктів складається ваш раціон та наскільки ви рухливі протягом дня. Втім, перед сном краще не їсти. Останній прийом їжі повинен бути не пізніше, ніж за дві години до сну. Як залишатись красивими та здоровими радять місцеві дієтологи на frankivchanka.info.

Як не набрати зайвого взимку

Зима вважається найнебезпечнішим періодом для ваших бочків. Організм розуміє, що повинен запасати більшу кількість жиру та енергії, щоб могти зігрітись. Олена Куравська, яка працює дієтологом в Івано-Франківську наголошує, що взимку теж потрібно слідкувати за своїм харчуванням та робити раціон максимально правильним. 

А щодо дієт, каже, що не варто обманюватись їх короткочасним ефектом. Краще весь час мати здоровий раціон, аніж витрати час на десятиденну дієту. Так, ви будете худнути, але не зможете обманути власний організм. Три дні вага буде зменшуватись, а потім орагнізм почне накопичувати додатковий жир, а раптом, вам знову захочеться схуднути за пару днів?

Дієтолог наголошує, що в зимовий період не варто забувати про овочі, фрукти та зелень. Якщо підтримувати літній раціон та додавати корисний білок, то і вага буде стабільною. Те саме стосується питного режиму. Всі знають, що протягом дня потрібно пити багато води. Завдяки цьому організм буде добре функціонувати й шкіра буде гарною. Взимку спрага не мучить, але, як стверджує дієтологиня, потрібно пити в розрахунку 30-40 г води на 1 кг тіла. Опалювальний сезон призводить до надмірної сухості слизових та шкіри лиця. Правильний питний режим вирішує і це питання.

Олена Куравська розповідає, аби не товстіти, потрібно не зловживати швидкою їжею. Тобто, хліб, макарони, ковбаси відкладуться на боках зайвими кілограмами дуже швидко. Натомість треба віддати перевагу цільнозерновому хлібу чи хлібцям, а макарони вибирати з твердих сортів пшениці. Овочами бажано супроводжувати кожен прийом їжі, адже це складні вуглеводи, корисні для організму. 

Дієтолог радить жінкам пам’ятати про ненасичені жири: морську рибу з омегою-3, кунжутну олію, лляну, оливкову та, звичайно, горіхи. Це джерело краси для вашої шкіри. Мигдалю можна з’їсти до десяти штук за день, волоського горіха – до 5. Ненасичені жирні кислоти корисні для роботи головного мозку, серця, та організму в цілому.

Щодо сніданку, то пані Куравська радить починати день з білкової їжі: кефіру, сиру, яєць, салату зі шматками м’яса. Такий сніданок забезпечить вас енергією до п’яти годин. Перекушувати краще фруктами, а не батончиками, в них багато цукру.

Якщо ви зібрались на застілля, то не варто піддаватись на вмовляння і пробувати все, аби господиню не образити. Здоров’я важливіше. Дієтологиня радить уважно розгледіти стіл. Від ковбаси та сала краще відмовитись, а от язик варто з’їсти, картоплину одну теж. Якщо на столі є салати, заправлені олією, то їх теж сміло можна споживати. Після застілля добре було б перейтись містом, до ялинки чи шопки коло церкви. 

Як почати правильно харчуватись

Олена Куравська стверджує, що без обмежень не обійдеться. Бо контролювати себе треба вміти. Для відмови від шкідливої звички достатньо протриматись 21 день. Що стосується здорового харчування та обмежень, то тут ви тільки виграєте, а організм скаже дякую.

Дієтологиня нагадує, що пити воду – дуже важливо. Саме звичайну, не компоти, каву, чай чи газованку. Щоб пити воду на регулярній основі, потрібно деякий час привчитись до цієї звички. Спочатку 6 днів людина п’є пів літра води в день, наступного тижня додається ще склянка. Так, поступово, можна дійти до необхідної кількості в день. Не можна відразу навантажувати організм великою кількістю рідини. Це саме стосується правильного харчування – все має бути поступово, без стресу.

Пані Куравська згадує власний досвід відмови від цукру. Розповідає, що не вживає його з 2007 року. Тепер її рецептори відразу активно реагують навіть на невеликі концентрації цукру. Каже, що абрикос їй їсти важко, відчувається дуже солодким. Так само і зі сіллю. Їх лікар замінила на спеції. Вона запевняє, що смакові відчуття потрібно зменшувати, а з часом організм звикне. 

Звичайно, бе сили волі нікуди. Переш ніж почати переходити на правильне харчування, потрібно задати собі питання: “На скільки сильно я цього хочу? Для чого мені їсти здорову їжу та відмовитись від солодкого?”. Якщо ви не матимете ствердної відповіді, то процес буде для вас катуванням. Ви будете відкладати весь час до наступного понеділка.

Багато людей хибно думають, що здорове харчування дороге. Але це не так. Подумайте, на яких продуктах ви зекономите як наслідок. Про збережене здоров’я та молодість не варто нагадувати. Поступово привчаючи себе їсти здорову їжу, ви будете бачити позитивні зрушення. В першу чергу – це стан шкіри та процеси травлення. Дієтологиня розповідає, що раніше не любила пити воду та довго ходити. Коли схудла за чотири місяці на 16 кілограмів, без фізичних вправ, – це стало хорошою мотивацією рухатись далі.

Хочеш їсти – лягай спати

Педіатр, лікар-дієтолог з Франківська Ольга Іванчук також радить набратись терпіння та вводити пиття і здорове харчування у свою рутину поступово. Кожного тижня вводимо 3-4 нові корисні звички, поки вони не стануть автоматичними. Те саме стосується пиття. Ранок обов’язково має починатись склянкою теплої води, аби запустити шлунково-кишковий тракт. До корисних звичок слід додати 6 тис. кроків щодня.

Солодощі краще замінити сухофруктами. В інтернеті можна знайти таблиці з глікемічним індексом харчових продуктів. Краще віддавати перевагу тим, в яких він низький. Їжу варто готувати не на соняшниковій, а на оливковій, гарбузовій чи кунжутній олії. Сніданок теж не радять пропускати, щоб потім не налягати на їжу ще активніше. Потрібно встати трошки раніше і повноцінно поснідати, круасан не підійде. Ви зможете витримати інтервали між прийманням їжі до 5 годин та не будете об’їдатись дома за вечерею. 

Травна система, коли ми спимо вночі, теж має відпочивати. Свій вечірній прийом їжі слід завершити за дві-три години до сну. Дієтолог радить лягати спати теж швидше, бажано до 12 години ночі. Якщо ви до 3 ранку дивитесь серіали, недосипаєте, організму треба більше енергії, аби бути активним. Саме тому відбуваються переїдання. На додаток, під час сну виділяється гормон соматотропін, котрий відповідає за схуднення вночі.

Гарвардська тарілка

Ольга Іванчук радить під час складання свого меню на день, скористатись Гарвардською тарілкою здорового харчування. Вона повинна містити половину фруктів та овочів, 25% білків – квасоля, курятина, риба, морепродукти та 25% вуглеводів – вівсянка, рис та інші цільнозернові продукти. Хліб треба вживати правильний, з борошна грубого помолу. Він має в складі клітковину, яка корисна для травлення, та вітаміни групи B.

Щодо дієт, які обіцяють схуднути, більшість будується на дефіциті калорій. Наприклад, довго жити на одній гречці та кефірі людна не зможе. Одноманіття набридає, а втрачена вага швидко повертається. Дієтологиня радить починати з невеликого дефіциту, щоб не було відчуття голоду протягом всього часу. На інтервальному голодуванні не варто зосереджуватись. Коли ви 4 години їсте, а 20 – ні, в організмі виробляється кортизол, а це стрес. 

Втрата ваги має бути здоровою, а отже поступовою. Нормально, коли кілограми сходять до 3 тижнів. Більша маса тіла означає швидше схуднення. Якщо за місяць ви не бачите результатів, треба звернутись до лікаря. 

Не варто розчаровуватись, дивлячись на тарілки блогерів. Адже дорогі продукти можна замінити та отримати ту ж користь. Хто справді мотивований схуднути, не поліниться знайти подібну інформацію. Наприклад, лосось сміло можна замінити оселедцем чи скумбрією, дорогу “Філадельфію” – на звичайний сир, авокадо – на квашену капусту, “Айсберг”, готові вже суміші салатів, шпинат чи салат зі свіжого буряка. 

Здорове харчування – це назавжди, як стверджує лікар Іванчук. Правильна дієта – користь для всього організму. Та поки ви не спробуєте, не порівняєте себе до та після, можливо, вам важко буде оцінити переваги здорового харчування. А це гарна сяйниста шкіра, міцні нігті, блискуче волосся та гарне загальне самопочуття.

Мамографія як попередження раку грудей. Безплатне обстеження у Франківську

0

20 жовтня є Всеукраїнським днем боротьби з раком молочної залози. В цей час медики, громадські організації, місцеві органи влади намагаються максимально привернути увагу жінок до серйозності цього питання. Та не так страшна діагностика, як запущена форма раку. Про мамографію та де у Франківську її можна пройти безплатно – у статті на frankivchanka.info.

Актуальність питання

Згідно зі статистикою, щороку на Франківщині діагностують до 360 випадків раку молочної залози. В жовтні 2022 року в Прикарпатському онкологічному центрі було проведено конференцію, присвячену питанню раку грудей. В конференції взяли участь онкохірург Павло Семенів та завідувачка хірургічного відділення №3 гормонозалежних пухлин у жінок Андріїв Аліна.

Було зазначено, що за останні сорок років кількість захворювань зросла втричі. По області – це 340-360 випадків. Тобто, щодня діагностується один. На обліку стоять 4273 жінки, з яких понад 2 тисячі вже п’ять років. Щорічно злоякісні утвори грудей призводять до смерті 200 жінок. 

У 85% випадків на рак хворіють люди після 50. Водночас на рак грудей – 42% жінок працездатного віку. Аліна Андріїв зазначила, що ефективно запобігати хворобі неможливо. Але можна її виявляти на ранніх стадіях. Таке лікування набагато дешевше та простіше. Найголовнішим фактором ризику є вік, а це жінки, старші 45 років. 

Жінка виявить небайдужість до власного здоров’я, якщо буде самостійно обстежувати груди, хоча б раз на місяць, звертатись до лікаря раз в рік та проходитиме спеціальну діагностику – мамографію.

За словами лікарки, мамографія – золотий стандарт скринінгу раку грудної залози для жінок, старших 40 років у світі. Завдяки таким програмам, смертність від злоякісного утвору грудей зменшується на 25%. На першій стадії у 97% жінок рак виліковують повністю.

Безплатна мамографія

Бойко Марія, начальниця міського управління охорони здоров’я, на жовтневій конференції з попередження раку молочної залози, відмітила, що за пів року у Франківській громаді виявляють близько 37 випадків раку грудей. За минулий рік, серед тієї кількості, шість жінок були на останній стадії раку. 

В місті безплатно можна зробити мамографію в центральній міській лікарні.  Обстеження проводиться щодня у будні з 9:00 до 13:00. Для цього жінка повинна взяти скерування в сімейного лікаря. Обстеження відбувається на першому поверсі рентгенологічного відділення.

За тиждень, в середньому, кабінет відвідує вісім жінок. Завідувач рентген-відділу Соколовський І. наполягає, що раз в рік жінка повинна обстежуватись у мамолога. До 40 років це повинно бути ультразвукове обстеження, а після – мамографія. Також, спеціаліст наголошує на необхідності самостійної пальпації грудей. В разі підозри, обов’язково звертатись до лікаря. 

Чому саме після сорока? Пан Соколовський пояснює, що до цього віку в жінки переважає більш пружна та водяниста структура грудей. Мамограф не може досконало її дослідити та виявити дрібні форми раку, котрі шукають на початкових стадіях. На процедурі з жінкою працюють двоє лікарів. Процес тривалий та дорівнює часу, витраченому на чотирьох людей. Це відповідальна процедура і кожна жінка повинна це розуміти. 

Лаборант Бабельська Тетяна також наголошує, що найважливішою у діагностиці раку молочної залози є мамографія. Вона здатна зберегти життя. Це найпоширеніший різновид раку серед жіночої онкології. 

Марія Бойко розповідає, що на Франківщині на першому місці – рак шкіри, а на другому – рак грудей. За останні роки статистика проходжень мамографії покращилась, тобто більше жінок почали пильнувати власне здоров’я. Рак грудей виявляють на ранніх стадіях та активно з ним борються. Лікар наголошує, що не варто думати, ніби рак грудей – це в 70-80 років. Зараз його діагностують і в молодшому віці. Онкологія стосується сьогодні кожного.

Процедура мамографії

Центральна міська клінічна лікарня отримала мамограф від італійських благодійників. Зараз це обладнання рятує не одне жіноче життя. Ігор Соколовський наголошує, що проходити мамографію потрібно лише раз в рік.  Обстеженню підлягають жінки, яким виповнилось 40 років. Для молодших воно шкідливе.

Жінки до 40 обстежують груди через ультразвукове дослідження. Його, до слова, теж можна пройти безплатно в приміщенні лікарні. Лікар Соколовський нагадує, що 95% випадків ранніх виявлень раку молочної залози повністю виліковуються без шкоди організму.

Лікар дає такі рекомендації перед мамографією: за кілька днів до процедури (3-4) не можна вживати кофеїн та продукцію, де його багато; безпосередньо, у день процедури слід утриматись від користування косметикою, наприклад, антиперспірантом та лосьйоном; потрібно не забути взяти зі собою попередні висновки; планувати мамографію треба на початку менструального циклу; не забувати уточнювати сучасні вимоги, щодо коронавірусу. Звичайно, треба мати маску. Жінка може бути вже хворою на ковід, але не знати про це. Лікарі й лаборанти також працюють в масках.

Апарат для мамографії вже встиг себе гарно зарекомендувати. Коли приходить на обстеження жінка, його відповідно налаштовують. Все обладнання перед процедурою дезінфікується, лікарі працюють в рукавичках та уточнюють в пацієнтки чи має вона якісь додаткові побажання.

Усі лікарі відділення є кваліфікованими та проходили стажування в Пакистані. Загалом, 20 людей. Усі вони вміють правильно інтерпретувати результати дослідження. Пан Соколовський підтверджує, що якість апаратури дуже хороша. На ньому було проведено вже багато обстежень. В приміщенні комфортна температура, відповідні умови, щоб жінка змогла роздягтись та не переживати, що хтось без дозволу зайде чи буде заважати процедурі.

Про рак грудей та мамографію

Захворювання на рак – другі по смертності у світі після серцево-судинних. Для нього властивою є нетиповий швидкий ріст патологічної тканини. Розвиватись рак може в будь-яких органах та тканинах. У жінок – це груди.

Найчастіше, рак молочної залози розвивається в жінок після 35. Причини цьому достеменно не вивчені. Але в групі ризику є ті жінки, в яких мама чи бабуся страждали від цього захворювання. Також, сприятливі для розвитку раку є такі обставини: погана екологія, високий рівень радіації, шкідливі звички, стрес, хронічні захворювання, ожиріння, гінекологічні хвороби, мастопатія.

На початкових стадіях рак молочної залози може ніяк себе не проявляти, поки не почне прогресувати. Це великий мінус, адже жінки досі не виробили звички ходити до гінеколога та мамолога. Проте, є симптоми на які обов’язково треба звернути увагу і якнайшвидше бігти до лікаря. Вони є наступними: втягнення соска; ущільнення в молочній залозі; виділення, що не належать до лактації, з домішками крові; болючість в грудях; збільшені лімфатичні вузли під пахвами; зміна кольору соска; різний розмір грудей; “лимонна кірка” на грудях; нерівна поверхня на шкірі грудей.

Слід пам’ятати, що після 18 років обов’язковими є: огляд в лікаря мамолога та гінеколога раз в пів року; відеокольпоскопія раз в пів року; гінекологічний огляд з мазками на цитологію та флору раз в пів року; ультразвукове дослідження молочних залоз раз в пів року; загальні клінічні дослідження ЗАК та ЗАС і коагулограма; після 35 потрібно раз на рік робити маркер молочної залози та мамограму.

Таким чином, не слід нехтувати застереженням у лікаря, перевірятись у мамолога та гінеколога. Особливо уважними до свого здоров’я повинні бути жінки за 40 років. Рак молочної залози не вибирає за статусом, кольором шкіри чи національністю. Якщо його вчасно виявити, то жінка має шанс повністю вилікуватись в 95% випадків.

Три дні гулянь. Про традиційне лемківське весілля

0

Поширеним на Лемківщині був звичай, коли в церкві дружка чи свашка тримала над молодою перев’язаний прядивом калач – “жеби са їх хліб фурт тримал”. На Сяноччині хліб молодятам клали і під весільний рушник, на який треба було стати в церкві. Про традиційне лемківське весілля – у статті на frankivchanka.info.

Сватанки

Сватання на Лемківщині називали “змовинами”, “освідчинами”, “зальотами”, “воглядинами”, “спросинами”, “сватальщиною”, “сватами” та “сватанками”. Це було таємне дійство. Щоб не піддатись обмовам та злим очам, його планували або рано-вранці, аби пізно ввечері. День теж обирали не просто так, він повинен був бути “щасливим”: субота, четвер чи вівторок. 

За традицією, на порозі, старости починали розмову про сватання, наче вони купці чи мандрівники. Якщо батьки були згодні на шлюб, то приймали від сватів горілку та давали на заміну хліб. Бувало й таке, що свати приходили за відповіддю кілька разів.

Ще до 19 століття бували й такі випадки, коли сватів посилала дівчина. Відбувалось це тоді, коли майбутній чоловік йшов до неї в прийми. Такепрактикувалось в Сянках та Ліську. 

Смотрини

На оглядинах родичі майбутньої нареченої приходили до парубка оглядати господарство. Робили це, щоб батьки могли зрозуміти, що майбутній наречений зможе утримувати сім’ю. Бувало й таке, що менш заможна родина вдавалась до хитрощів. Вони могли позичити в сусідів якесь майно чи рільниче обладнання.

Якщо наречені жили в одній місцевості, то смотрин могло не бути, бо батьки вже були ознайомлені зі статками одне одного. Через кілька тижнів після смотрин відбувались заручини (“спросини”, “сватанини”, “рушники”, “змовини”). На північній Лемківщині було таке, що заручини відбувались відразу на сватанні.

Заручини

Обряд відбувався так: після короткої промови, староста благословляв молодих, які озвучували згоду на шлюб. Молоді ставали посередині хати під схрещенням двох сволоків, подавали одне одному руки й тричі обертались навколо себе. В деяких селах староста зв’язував руки молодят рушником, або полою чугані. На Пряшивщині староста тримав над молодими хліб в пряжі, що символізував багатство. А для очищення від всього поганого поливав на голови свячену воду.

Лемківські заручини не обходились без обміну подарунками між молодятами. Дівчина дарувала старостам і нареченому рушники. Також, весільну сорочку та причіпляла до крисані невеличкий букет з квітами, павиним пером та стрічками. Нареченій її обранець дарував хустку та гроші. Починаючи з кінця 19 століття, до обряду увійшов і обмін шлюбними перстенями.

До весільної підготовки в давнину теж підходили ґрунтовно. Паралельно із заручиновими обрядами узгоджувались фінансові питання по організації весілля. Батьки домовляли, хто за що відповідає. Сторона, яка не дотримувалась своїх обов’язків мусіла сплатити іншій грошове відшкодування. 

Заручини на Лемківщині та загальноукраїнські весільні традиції є схожими, бо переслідують одну ціль – закріпити волю молодят та їх батьків укласти шлюб. З часом, обряд “вивідин” та “оглядин” зник натомість закріпились сватання та заручини.

Калач та весільне деревце

Коровай на Лемківщині називався “балецем”, “настільником”, “стільником”, “кухом”, “калачем”, “крайником” та “підпалком”. Приготування його теж супроводжувалось певними обрядами. Часто, при цьому присутні співали пісні-ладканки. Зі сторони можна було подумати, що це своєрідне магічне дійство. Наприклад, у Ліському повіті дружба тримав над головою миску з тістом, описував з нею магічне коло. Молоді разом вкладали хліб до печі та кланялись дружбі. Свашки з дружками та молодою танцювали довкола короваю та співали.

Лемківський калач прикрашали квітами, зірками, фігурками волів та голубів з тіста, пір’ям, яблуками, калиною, барвінком, колосками вівса. Кожна з цих прикрас несла певний символ: багатство, любов, вірність, плідність, молодість.

Весільне деревце символізувало щасливе подружжя. Робили його з верхівки сосни, ялинки чи берези. Гілки оздоблювали квітами, калиною, барвінком, стрічками, яблуками та калачами.

На Лемківщині теж проводили дівич-вечори, на яких прикрашали весільне деревце. Такий вечір називали “гусками”, “оплящинами”, “дружчинами”, “вінцями”. Молодий теж влаштовував парубочий вечір, який лемки називали “загудованками”, “загравинами”, “заграванками”, “плещинами”, “дружбівськими танцями”. Інколи, на такі вечори приходили наречена з дружками.

Традиція прощальних вечорів символізувала відокремлення наречених від неодружених хлопців та дівчат. Обряд ввійшов до загальнослов’янського українського весільного.

Виготовлення вінків

На Лемківщині плетінням вінків супроводжувались шлюбні обряди першого весільного дня. Збирати барвінок для вінків, переважно, йшла наречена. Інколи, дружки зі старостою, або ціла дружина з музикантами та молодими. Барвінок окроплювали свяченою водою. У вінки  вплітали часник, колоски вівса, позлітку та мастили медом. Барвінок, що залишався, пускали за водою там, де зливались два потоки як символ злиття двох доль. 

Згодом, під ліричні пісні, дружки розплітали нареченій косу та вдягали її у весільний стрій. Вінок з барвінку на голову нареченій клав її тато.

Після того як нареченого батьки благословляли на шлюб, він з весільними гостями вирушав до дому нареченої. Головою такого походу був староста, дружби з молодим, музиканти та хоругвоносець. На півночі Лемківщини молодий з дружбами їхав на спеціально вбраних конях. Якщо дорога була довгою чи була зима, пересідали на прикрашені сани чи вози.

Сватебчани

Так на Лемківщині називали сватів. Коли процесія наближалась до дому нареченої, вони удавали ніби хочуть пограбувати дім, погрожували. Починались символічні “переговори”.Наречену відразу не віддавали. Кілька раз це була підставна молода. Потім молоді обмінювались подарунками та чіпляли одне одному весільні відзнаки.

Важливим обрядом на Лемківщині було усаджування молодих за стіл. Їх садили під іконами. Щоб перейти на свої місця, молоді мусіли перейти стіл через верх. Пізніше такий звичай замінили обходом навколо стола три рази.

Після невеличкого застілля, починалось благословення молодих батьками на шлюб. Проводи супроводжувались певними магічними обрядами. На порозі всіх гостей мати нареченої кропила свяченою водою. Коли молоді вертались після шлюбу, мати зустрічала їх в кожусі. Кожух символізував  багатство та достаток, виступав оберегом.

Святкування весілля

Після шлюбу та урочистої промови, розпочиналось весільне застілля. Страви на стіл подавались теж згідно місцевих звичаїв. Основною обрядовою стравою лемків був сир. На стіл його подавали найперше. Молоді їли зі спільного посуду. Символічно споживали мед та яєшню на молоці, щоб завжди бути разом.

Після застілля, молода переїжджала в дім чоловіка. Батьки та родичі благословляли дівчину та співали тужливих проводжальних пісень. Під такі ладканки дружки виносили придане молодої. Вивозили все возом чи санами із запаленими свічками.

У домі нареченого проводились обряди з приєднання невістки до нової родини. Її вітала свекруха, осипала молодих зерном, барвінком, грошима, цукром. На плечі нареченої вдягався кожух, а свекруха підводила її тричі до печі, де був хліб та бажала, щоб він в невістки ніколи не закінчувався.

Після гостини, готували молодим ложе. На Лемківщині свашки клали під постіль яйце, часник, борону, ярмо, аби захистити молоду сім’ю від злих сил.

Наступного весільного дня, молода демонструвала свої господарські уміння. По сніданку, відбувався один з найдраматичніших обрядів – знімання весільного вінка нареченої. Натомість молодий чи свашка одягали їй головний убір. Обряд називався “почепинами”. Більше дівчина не могла заплітати коси. 

Після почепин молоду перевдягали у вбрання заміжньої жінки, а молодий змінював сорочку. Тоді молода перетанцьовувала зі всіма гостями весілля. 

Завершення весілля

До дому нареченого приїжджали родичі молодої, яких за традицією, не хотіли пускати. Потім молода цілувала матір, брала хліб та приймала гроші від родичів. Був звичай на Лемківщині, коли староста ділив калач, а молода пригощала однією половиною своїх родичів, а іншою –  родичів молодого. 

Весь цей час співали жартівливих пісень, частувались традиційними стравами до пізньої ночі. Під ранок староста казав прощальне слово, дякував за гостину та бажав молодятам щасливого спільного життя. Всі гості співали молодим та родичам “Многая літа”.

Наступного дня були поправини – “сващини”. До дому молодого знову сходились гості на завершальну гостину. Через тиждень таке застілля влаштовували для гостей та родичів молодої в її домі. 

Сучасне лемківське весілля змінилось. Скоротилась тривалість та відійшли деякі традиційні обряди. Змінився весільний одяг з усіма атрибутами, музика, багато ладканок забулось. Попри це, є ті, хто передає знання та звичаї наступним поколінням і по сей день лемківське весілля зберігає свою традиційну основу та етнічну самобутність.

Особливості національного жіночого одягу Івано-Франківщини

0

Прикарпатський національний одяг – це, свого роду, феномен. Завдяки тривалій актуальності народних промислів та ремесел, місцевий одяг став неповторним етнографічним матеріалом. Особливості його і досі вивчаються. Про національний жіночий одяг Франківщини – у статті на frankivchanka.info.

Етнографічно Івано-Франківська область включає: Покуття, Опілля, Гуцульщину та Бойківщину. Кожен регіон має свої відмінності в мові, культурі, одязі та побуті. Та саме це і є особливістю Франківщини, яка привертає увагу туристів. Тож, поговоримо детальніше про  відмінності національного жіночого одягу в регіоні.

Покуття

Покутський жіночий стрій має багато спільного з гуцульським та подільським одягом. Історично, до Покуття входили Коломийський, Городенківський, Снятинський райони, Галич, Тлумач та Станиславів – нині Івано-Франківськ.

Буденним одягом покутських жінок була груба лляна сорочка. Святкова ж відрізнялась. Зверху вона була зшита з тонкого полотна, а під низом мала грубшу. Сорочки мали вишивку на комірці-стійці, на дудах. На поликах було вишивання шовком чи шерстю у вигляді широких смуг. Традиційно, використовувались такі кольори як зелений, червоний, чорний та жовтий. Багатші жінки носили сорочки, повністю вишиті на рукавах спереду.

Ще однією особливістю був крій жіночих покутських сорочок. Він відрізнявся серед місцевих крученим рукавом. Також, тут у побуті носили реліктову тунікоподібну сорочку.

До сорочки вдягалась обвитка – фота, довжиною 1,5 метра. Вона була чорна з поздовжними червоними смугами, гранатова з чорними та прошивалась золотою ниткою. На свято заможні жінки могли собі дозволити вдягти рантухи (спідниці) із купленого дорогого сукна небесного кольору. Внизу такі спідниці оздоблювались срібними чи золотими галунами. Поверх фоти жінки вдягали крайку зі широким поясом, зітканим та вишитим різними узорами. Кінці пояса теж оздоблювались та гарно лягали спереду на запасці.

Взимку поверх спідниці та сорочки жінки вдягали кожухи, які були дуже схожими до чоловічих. Кожух був довгим, білого кольору та оздоблювався на швах волічкою. Вдома жінки ходили босі. На двір вдягали чоботи, або сап’янці жовтого чи зеленого кольору. 

На голову жінки вдягали сітку-чепець та обруч, зв’язаний зі шерсті. На обруч пов’язували лляну перемітку, кінці якої обшивали шовком та шерстю. Домінуючими кольорами були жовтий, червоний та зелений. Кінці намітки повинні були звисати на плечі так, щоб один накладався на інший та був трохи коротшим. Волосся жінки, переважно, обрізали по плечі та вдягали хустину.

Дівчата на Покутті зачісували волосся назад та заплітали косу, або дві. Спереду вплітали кольорові шнурки, які повисали на плечі. На голову дівчата вдягали або стрічку, вив’язану зі шерсті, або плетені гердани. Крім того, вдягалась червона бінда, яку молодиці оздоблювали квітами та позолотою. На шию, переважно, прищіпали намисто та старі срібні, мідні, золоті, месінгові чи цинкові монетки на нитці.

Жінки з верхнього Покуття, близько Станиславова, Галича та Тлумача вдягали опончі – чорні сіряки з каптурами до стану. Опончі оздоблювались на швах волічками-шнурками червоного та зеленого кольорів. На швах по спині, кишенях та комірі теж була вишивка. 

Сучасніша блузка жінки з Франківщини виготовлялась з білої фабричної тканини із суцільно скроєним рукавом. Молодіжні сорочки були щедро оздоблені різнобарвною багатою вишивкою на рукавах, грудях та подолі. Жінки одягали безрукавку, схожу на корсетку з вовни, що була вишита рослинними узорами.  Спідниця шилась в складку, теж з вовни. Поділ прикрашали вишивкою. До такого строю взували м’які туфлі, схожі на постоли зі шкіри. 

Старші жінки оздоблювали свої сорочки скромнішою вишивкою в один чи два кольори. Крій теж був традиційним. Спідниця з широкими складками прикрашалась внизу невеликим мереживом, або темними стрічками.

Гуцульщина

Ближче до Підгірця покутський жіночий стрій був дуже схожим до гуцульського. Найвідомішим елементом гуцульського одягу є сердак та кептар. Сердак – короткий суконний піджак з прямою спиною, темного кольору. Поверх одягалась довга манта з перлиною. На плечах та на верхньому одязі у гуцулів, характерно, було багато вишивки та аплікацій. Жінки теж носили сердаки на хутрі та короткі кожушки. На свята – гугля. Це накидка, схожа на плащ із вовни.

Сорочки гуцулок були прямими та мали вузеньку обшивку коло шиї. Особливістю одягу заміжніх жінок була одна, або дві запаски в смуги. Дівчата ж носили спідниці. Заміжні жінки на Гуцульщині теж заплітали коси. У волосся вплітали конопляні, або герусові плетіння. Дівчата на голові носили вінки, а саме, чільце. Чільцем називали мідні пластини у формі пелюсток чи стручків, котрі нанизувались на ремінець чи дротик. Заміжні гуцулки носили намітку та, часом, вдягали поверх складену смугою хустку.

Ще одна особливість гуцульського жіночого строю – прикраси. Жінки вдягали багато оздоб на вуха та шию. Згарди – це нанизані хрестики, поміж яких були латунні трубочки, спіральні мідні дротики. Гердан – ланцюжок, схожий на комір, ажурний та плаский. Ковтки – сережки у формі груші, виконані з різноколірного бісеру. Ще популярними були сережки з підвісками з металевих пластин та намистин, ретязі та нараквиці – щось на подобі браслетів з барвистої вовни, а також перстені. 

Взуттям жінкам слугували постоли. На свята до них одягали капчрі – панчохи. Дівчата взували ще й чоботи. Жінки вдягали на ноги доколінниці – ногавиці. 

Бойківщина

Бойки населяють частину Карпат по сусідству з гуцулами. Жіноча бойківська сорочка була скроєна так само як чоловіча. Станок був стягнутий на нитку та закріплювався зверху кольоровими нитками. Комірець був, традиційно, стійкою.  Його зав’язували плетеним шнурком та ущінкою – китицями.

Бойківчанки вдягали спідниці з вибійки димку. Також, з рясни. Це така спідниця з бавовни з фалдами (рясами). Жінки носили також плаття з фартухами з вовни. Фартух прив’язувався чембором чи поясом. На свята вдягали спідницю з фартуха – тонкого білого полотна. Зверху він мав широкі складки, що стягувались міцними нитками. Зав’язувався фартух фрембієм – шнурком. Поділ оздоблювали вишивкою, а на краю спідниці нашивалась мережка. Ззаду фартух був в складках та виглядав довшим, ніж спереду.

Бойківські жінки на сорочку вдягали довгі кептарики, кожухи та сердаки як і чоловіки. На сорочку йшла безрукавка-лейбик. Вона була прямого крою, до стегон, білою чи темно-брунатною. Жінки носили поверх сорочки також бунду – безрукавку з овечого хутра. Святкова бунда, на відміну від буденної, була розшита та називалась брамкованою. Її обшивали чорним смушком, а спереду брамкували чорними й білими лапками барана. Бунду розшивали узорами у вигляді рослин з червоної та зеленої сап’янової шкіри. Взували бойківчанки чоботи та постоли.

Заміжні жінки на Бойківщині на голову вдягали чепці та зав’язували завійки, що спадали на перед. Заміжні стригли волосся, а дівчата зав’язували на голову різноколірні хустки. На свята бойківські дівчата прикрашали голову квітами та пір’ям павичів – чубками. На вуха вдягали ковтки, а на шию – скляне намисто з медальками та хрестиками.

Опілля

Сорочки опільських жінок були уставкові зі стоячим невеликим вложистим комірцем, оздоблювані вишивкою. Внизу рукав призбирували та пришивали до манжета.Відрізнялись опільські жіночі сорочки кольоровими орнаментальними мереживними швами, що поєднувались в уставку зі станом та рукавом. Опільські сорочки оздоблювали на грудях довгою вишитою смугою.

Лайбиками називались короткі до талії безрукавки жінок. Їх шили, переважно, зі сукна. Шийний викот, край та малі кишені оздоблювали темним сукном та квітковим орнаментом з кольорових вовняних ниток – волочок. Опільнянки носили й приталені корсетки. Їх шили з однотонної кольорової тканини. Поширеними були й овечі безрукавки з круглим комірчиком. 

Верхнім одягом жінок Опілля виступав кафтан з тонкого кольорового синього сукна. Він мав багато складок ззаду, шалеподібний комір та вертикальні кишені. Груди оздоблювались накладними петлицями, ґудзиками, кольоровою тасьмою.

На голову вдягали: вінки з живих квітів поверх галунки – стрічки, хустки, косиці зі стрічок та упліток, намітки та обруси. Особливістю головних уборів жінок на Опіллі було використання з наміткою білої домотканої хустки з вишивкою по контуру і червоними китицями та кінцях. Її складали косинцем та в’язали навколо шиї. Також, з наміткою одягали й тонкі хустки у квіти.

Отже, традиційний одяг жінок на Франківщині у різних її регіонах відрізняється своєю унікальністю та автентичністю. Це не може не захоплювати та не викликати бажання приїхати на Прикарпаття, аби ознайомитись з місцевою культурою ближче.

Як святкували “всілє” в Івано-Франківську в 19 столітті

0

“Вже би була їхала, вже би була йшла, я своєму батечку не подякувала. Дякую я тобі тату, що збудував мені хату, більше не будеш, не будеш”, – так з давніх-давен співала наречена при виході з отчого подвір’я. Які традиції франківського весілля були в 19 столітті – поговоримо у статті на frankivchanka.info.

Традиційне чи сучасне

Все частіше у Франківську молодята надають перевагу сучасному весіллю, в якомусь місцевому ресторані та на європейський лад. З однієї сторони, ніхто не здивується, бо на традиційне “вісілє” не у всіх фінансів може вистачити. За традицією, на весілля скликали всю близьку і далеку родину, сусідів. На городі розкладали великий шалаш і кілька господинь приймались до тривалої роботи з приготування страв. 300 гостей і триденне святкування – це була, скоріше, норма в ті часи. А зараз – ознака багатства та можливостей. 

Побачити на вулицях Франківська традиційне весільне дійство, було б, справді, захопливо. Втім, залишаються ті, хто вирішує берегти своє рідне, автентичне. Бо, якщо забувати традиції й не передавати їх наступним поколінням, то вони безслідно щезнуть в минулому.

Підготовка до весілля

Трьох днів, зазвичай, було мало для того, аби підготуватись до такого гучного весілля. З понеділка починалась підготовка весільних наметів. В кількох з них відбувалось приготування святкових страв. Там, стукають, там пахне смажена риба, там крутять голубці й налисники, маринують оселедець. Ще в одному наметі готують купу посуду: миють та натирають, аби близько 500 гостям всього вистачило. Тишу можна почути лише вночі, але і тоді вона довго не триває. Господині змінюють одна одну, роботи вистачає всім. Помічники, часто, співають при цьому пісень.

Для чоловіків теж вистачає роботи. Одні пораються з наметами, інші заносять столи й лавки. Ті парубки, які будуть дружбами, вирушають в ліс по сосну та барвінок. Барвінок – для вінка нареченої, а сосну для оздоби подвір’я та намету. Хлопці несуть також верхівку сосни, аби дружки її прикрасили цукерками та стрічками – це буде весільне деревце. 

Весільне деревце

За традицією, його вбирають в п’ятницю. Це є обов’язкова частина підготовки до весілля. Деревце повинно бути яскравим та кольоровим. Для цього використовують гуцульські китиці. Дружби повинні пронести його так, аби молода не побачила. За це наречена обв’язує їх рушниками. 

Молода, своєю чергою, пильнує, аби деревце не занесли до хати, поки вона не бачить. З весільного деревця офіційно починається святкування весілля. Воно є обов’язковим атрибутом весільного стола, його несуть до вінчання та коло нього молодих обдаровують подарунками. Обдаровування називається “повницею” і відбувається під супровід музик. 

Деревце після весілля треба було прив’язати до дерева в саду коло хати. Переважно, то була яблунька чи грушка. Стояло воно так, поки не осиплеться. Робилось це за звичаєм, щоб молода жінка, як та яблунька, добре родила.

“Віночки”

В п’ятницю до нареченої приходили свашки, щоб робити віночок. Дійство супроводжувалося співами: “Ой, не виси, барвіночку, не виси по дорогах. Але виси, барвіночку, дівкам по головах”. Таке “ладкання” є традиційним для гуцулів, лемків та бойків. І хоч пісні різняться, всі вони супроводжують однаково важливі моменти весільного дійства.

Обряд з одягання вінка триває до трьох годин. Він супроводжується співами, троїстими музиками. Свашки нашивають гілочки барвінку на вінок, приміряють його нареченій, додають ще квітів та стрічок. За три години “ладканки” бувають і сумні, і жартівливі, і величальні, і повчальні. Поплакати встигає і мати, і наречена: “Нащо мене віддаєте, мої рідни мамо? Хто вам стане, хто вам зварит обідочок рано?”. 

Дружки разом зі свашками допомагають нареченій одягти вінок та вплітають в нього стрічки. Тоді в національних строях, з вінками, молода з дружками йдуть до молодого і його родини. Така традиція – всіх обходити й скликати на “вісілє”.

“Убиря” для “князя” і “княгині”

Традиційно, наречених називали “князем” та “княгинею”. Перед обрядом вінчання молоду могли перевдягати до чотирьох годин. Одяг “князя” та “княгині” – традиційні вишиванки та головні убори, які, зазвичай, передавались від покоління до покоління в родині та могли мати по триста років. 

“Князь” вдягав на голову “крисаню”, що складалась з вінка, китиці та пір’я. “Княгиня” одягала “чільце”. Таку “корону”, зазвичай, виготовляли дуже довго. Це кропітка праця. Для неї використовували бляху, прикрашену монетами, “позлітками”, – все, згідно зі старовинними обрядами. Вага головного убору могла сягати чотирьох кілограмів. Не кожен міг його одягти княгині. Тут і “заплітки”, і “поплітки”, і стрічки, австрійські ґудзики.

В коси молодій вплітався також часник, аби відганяв нечисту силу. Монети символізували багатство, а барвінок – довголіття. Якщо княгиня не має на голові вінка, то це означає, що вона виходить заміж вдруге. Якщо святковий убір нареченої містить дві запаски, то дівчина одружується вперше. 

Княгиня на шиї обов’язково повинна мати “силянку” з бісеру. “Силянка” – оберіг молодої, який підбирали до вишиванки. На Прикарпатті прикраса має свій характерний орнамент. Її одягають із паском на шию та сітчастим плетінням під шию. Кольори можуть бути різні, але виділяються синій, оранжевий, зелений та червоний. Господині носять “силянку” трохи темнішу та в холодніших кольорах.

Молодий на весілля одягає спеціальний пояс – “черес”, яким підперізує вишиванку. Традиційно, він виготовляється зі шкіри та оздоблюється металом. Сорочка покриває “гачі “- штани. Через плече “князь” одягав “тобівку” – сумку, зав’язану навхрест, та кожух поверх.

Весілля

В суботу одягають та заплітають наречену, приспівуючи: “Ой, чого ти, молода, не плачеш – не плачеш? Ти вже своє гуллянічко а втратиш, а втратиш”. Поряд одягають і підставну молоду. Її хочуть виміняти в молодого під час “викупу”. Дівчата роздумують чи буде також фальшивий молодий. Для нього готують мішок, в якому щось рухається. Коли мішок розв’язують, звідти вискакує чорний кіт. 

Свашки наспівують: “Чогось таріль туркоче, то він грошей хоче, хоче він золотого від пана молодого”. Коли веселі “ладкання” завершуються, в дім для благословення заходять батьки з “князем”.

На Прикарпатті, переважно, займались скотарством, тому воно ширилось навіть у весільні обряди. Готували спеціальні сирні калачі, котрі прищіпали до рук наречених стрічками. Вони виконували функцію весільних перснів. Калачі треба було зберігати все життя.

До церкви “вісілє” прямує пішки. Попереду йдуть дітлахи, вдягнуті в біле та посипають дорогу барвінком, а на зворотному шляху – трояндовими пелюстками. “Князь” і “княгиня” кидають цукерки у двори, де є діти. По дорозі до храму до процесії долучаються новоприбулі гості. Зустріч гостей супроводжується співами та обрядами “завітання”, “переспіву гостей”, “дарів”, “замолодичування”, “перетанцьовування”. 

Є така традиція – дивитись через калач на запрошених. Скільки людей молоді побачать, стільки й буде в них дітей. Після весілля молоді ламали калач, а в кого була більша його частина, той був головою сім’ї. Після вінчання “князя” та “княгиню” батьки обсипали зерном та частували медом.

На весілля, традиційно, готували голубці з картоплею, вареною в мундирах, банош, кишку, білий борщ із копчених ребер, кулешку, гуслянку, білі гриби, росільницю. За три дні могли випити дуже багато горілки, оскільки, все село тоді гуляло. 

Гучне “вісілє” зі співами, танцями та троїстими музиками затихало лише вночі, а наступного дня, вже з новими силами, накривали столи, грали скрипки, а гості починали “гулєти”. Весілля, зазвичай, тривало три дні. Навіть в понеділок, коли новостворена сім’я приймалась прибирати на подвір’ї, розбирати намети, весільний дух ніяк не хотів полишати двір. Родина співала, жартувала, дехто навіть пускався в танок.

Традиції Франківщини – унікальні та неповторні, в тому числі й весільні. Особливим є все:  строї, музика, страви, гучне святкування. Обряди та звичаї потрібно берегти та передавати наступним поколінням, бо них автентичність та неповторність прикарпатського краю.

Легко та швидко сплатити Укртелеком

0

Домашньою телефонією від провайдера Ukrtelecom регулярно користуються сотні тисяч українців. Телекомунікаційна компанія з 1991 року надає надійне з’єднання, стабільний фіксований інтернет та бездоганну якість для власних клієнтів. Оператор дає можливість мати безперебійний зв’язок та доступ до інтернету навіть у найскладніші часи, щоб усі могли залишатися на зв’язку зі своїми рідними. Вчасний платіж дозволяє налагоджувати безперебійне з’єднання, розширення мережі покриття та оперативне вирішення всіх клієнтських питань. Укртелеком оплата доступна всім категоріям людей за допомогою сервісу City24.

Якими способами можна здійснити оплату?

  • За номером телефону найпростіший метод поповнення. Для цього вам знадобиться заповнити вказати суму та платіжну інформацію вашої картки. Кошти зарахуються за кілька миттєвостей після підтвердження платежу.
  • За номером особового рахунку, що складається із шістнадцяти цифр. Алгоритм проведення операції аналогічний, як і попередньому способі. Сума поповнення підтягується самостійно. Гроші відразу надійдуть на вказаний рахунок і ви зможете користуватися опціями провайдера.

Ви можете використовувати картку Віза, Мастеркард, Простір або брендовану картку city24 від ОТП банк. Про безпеку даних можна не хвилюватися, адже сервіс використовує сучасні протоколи шифрування, захищає всі відомості, що надходять, і ніколи не зберігає її. Таким чином, ймовірність потрапляння даних до чужих рук зведена до мінімуму. Також зазначимо, що платіжна система є внутрішньодержавною і визнана на рівні Національного банку України — довіра до City 24 справді виправдана та беззастережна.

Для зручності використання Сіті24 пропонує власний сайт, мобільний додаток та понад 9000 інтуїтивно зрозумілих та простих терміналів самообслуговування, розташованих у найбільш необхідних місцях – супермаркетах, торгово-розважальних центрах, фірмових магазинах мобільних операторів, а також на вокзалах, станціях метро та аеропортах. Програма доступна для всіх пристроїв на операційних системах iOS та Android, не займає багато пам’яті на телефоні та забезпечує доступ до великої кількості фінансових операцій для різних категорій користувачів, що є дуже зручним.

Оплачувати безліч послуг за допомогою компанії Сіті 24 – це ефективність, зручність та економія часу, адже простий інтерфейс та відображення всієї необхідної інформації дозволяє легко розібратися навіть тим, які вперше на сайті. Крім цього, ресурс надає можливість перераховувати гроші і за інші послуги: комунальні, банківські, кредитні, проїзні, благодійні, страхові, охоронні тощо. Мінімальна комісія також має у своєму розпорядженні постійних і нових користувачів, адже інші ресурси часто стягують великі відсотки зі своїх клієнтів.

Смартфони з гарною фронтальною камерою: як вибрати в Івано-Франківську

0

Для дівчини смартфон – не лише засіб зв’язку. І це елемент стилю. А завдяки фронтальній камері можна робити селфі, щоб заявити світові та передплатникам у соціальних мережах про свою красу. Як вибрати смартфон в Івано-Франківську, щоб робити яскраві та оригінальні фото? Весь акцент на фронталку. Тобто на Front-камеру, розташовану на лицьовій стороні гаджета. Інші характеристики також важливі.

Яким має бути сучасний та стильний смартфон для селфі:

  • діагональ дисплея – від шести дюймів;
  • обсяг внутрішньої пам’яті – що вище, то краще, щоб зберігати тисячі фото (від 128 Гб);
  • оперативна пам’ять – від неї залежить швидкодія телефону. На сьогодні мінімальний показник для гарного смартфона – чотири гігабайти;
  • висока ємність батареї, оскільки в режимі фото та відео зйомки запаси енергії швидко виснажуються. В ідеалі ємність становить чотири тисячі mAh та вище.

Ну, і оскільки вибираєте девайс саме для селфі, роздільна здатність фронталки має бути як мінімум 10 мегапікселів (МП). Які смартфони в Івано-Франківську підпадають під ці вимоги?

Realme 9 Pro Plus 2022

Пристрій ідеальний для селфі в усіх відношеннях. Характеристики дуже привабливі. Ціна також сподобається покупницям – середній ціновий сегмент до 400 доларів. Специфікації:

  • 6,4-дюймовий безрамковий AMOLED дисплей з високою щільністю пікселів, Full HD+ роздільною здатністю, із захистом від подряпин;
  • 8-ядерний сучасний процесор, внутрішнє сховище на 128 Гб;
  • продуктивна відеокарта з динамічним розширенням, зможете встановлювати багато ігор та програм для обробки фото;
  • ємний акумулятор на 4500 міліампер-годин та адаптер 60 Вт для швидкого заряджання.

Фронтальна камера на 16 Мп робить якісні фотографії. А на задній панелі розміщений модуль Sony із трьох об’єктивів 50,8 та 2 Мп. Є безліч налаштувань, щоб фото виходили яскравими та насиченими навіть за умов слабкого освітлення.

Xiaomi Redmi Note 11 Pro

Ще один смартфон середнього класу. Ідеально підійде сучасній дівчині-франківчанці, яка бажає ділитися селфі та Stories у Instagram, розміщувати короткі відео в Tik-Tok та інших соціальних мережах:

  • 6,67 дюймовий дисплей, безрамковий, із захистом Gorilla Glass, з високою роздільною здатністю;
  • оптимальна продуктивність – 6/128 Гб, просунутий відеопроцесор Mali-G57 MC2, накопичувач на 128 Гб, підтримка карток пам’яті до одного Тб;
  • батарея літій-полімер ємністю 5000 мАг та швидка зарядка від адаптера 67 Вт;
  • працює на базі Android 11.

Камери ще крутіші в порівнянні з попередньою моделлю. Фронталка – 16 Мп. А ззаду бачимо модуль із чотирьох камер 108, 8 мП і два допоміжні об’єктиви по два мегапікселі для створення різноманітних ефектів. На кожному кадрі, зробленому такою камерою, видно будуть найдрібніші деталі. Потішить і якість відео на швидкості 30 fps. Селфі, звичайно ж, виходять чарівними та привабливими.

Якщо готові витратити на покупку понад одну тисячу у.о., варто звернути увагу на останні новинки: iPhone 14 Pro Max або Samsung S22 Ultra з ще більш приголомшливою якістю зйомки.

Де придбати сумку Guess?

0

Один із найбільш значущих моментів у підборі своєї капсули для ідеального гардеробу – це аксесуари. Вони можуть повністю змінити аутфіт, надати йому барвистості, додати певну “родзинку”, і, крім того, дозволити почуватися комфортніше. Практично кожна дрібна деталь може принести як естетичні якості, а й практичні. Тут ми пропонуємо купити сумку Guess та розповімо, чому ж варто це зробити.

Гесс є “дорослим” брендом, що з’явився на ринку ще 1983 року. Він практично відразу зробив позитивну думку на покупців, адже запропонував унікальні та перші у світі сексуальні приталені джинси. Це був справжній писк моди на той момент, адже до цього штани з деніму вироблялися лише як наряд для різноробів. Далі колекції розроблялися у різноманітності товарів, було винайдено безліч нових ідей: потертий денім, фірмова блискавка на кісточці. Сьогодні марка стала популярною та відомою на весь світ, магазини знаходяться у кожній країні та пропонують безліч товарів для дівчат та хлопців. Кожна леді, яка приміряє вироби фірми, відчує себе жіночною, бажаною, побачить свої переваги. Лінійки наповнені шикарними сукнями, спідницями, брючними костюмами, блузами та топами, що підкреслюють фігуру, а також багато іншого.

Повернемося до причин, чому варто купити сумку Guess і яка підійде вам більше.

Навіть якщо ви любите оновлювати гардероб щосезону, то не варто забувати про те, що в ньому необхідна хоча б одна класична варіація. На офіційному сайті Ultrashop представлені моделі в чорному кольорі, тому насамперед придивимося саме до них. Поєднуваність цього відтінку найбагатша у всій колірній гамі.

Також, цього сезону популярні кремові, коричневі, бежеві тони. Компанія розробила кілька унікальних виробів з імітацією крокодилової шкіри, мініатюрні із принтами.

Ну і нарешті, все ж таки, пропонуємо купити сумку Guess в яскравому забарвленні. Пудрові, червоні, рожеві, блакитні вироби не менш поширені на сьогоднішній день. Вони не менш поєднуються, виглядають ніжно та жіночно.

Купити сумку Guess можна на сайті інтернет-магазину Ultrashop. Маркетплейс представляє безліч брендів та їх товарів, обов’язково підберіть для себе, друзів та близьких. Зареєструйтесь та отримайте додаткові бонуси, а також можливість додати продукцію до обраного. У розділі “вибране” знаходяться позиції зі знижками, а у фешн каруселі розташовані готові аутфіти від професійних стилістів. Вдалих покупок!

Модельні школи Франківська

0

Модельні школи регіону відносяться до сфери шоу-бізнесу. Саме тут навчаються талановиті і неймовірні франківчанки, які пізніше займають призові місця у різних конкурсах краси тощо. 

Які є модельні школи в Івано-Франківську і як вони працюють, ми дізнаємось у цій статті на frankivchanka.info.

Як працюють модельні школи у місті та області

Запитів на модельні школи від дівчат/хлопців і навіть маленьких діток до 10 років стає у регіоні все більше, так як модельний бізнес розвивається і це один з шансів ввійти у шоу-бізнес, побачити як все відбувається і самому в цій сфері розвиватися.

Існують модельні школи та агентства і між ними є різниця. 

Якщо мова йде про модельні школи, тоді це більше про навчання. В таких школах навчають основам моделінгу, позування і дефіле і багато іншого, що потрібно знати кожній моделі. Як проходить навчання залежить від того, якою є навчальна програма в самій школі. Багато модельних шкіл почали використовувати у своєму навчальному плані більше практики (зйомки, подіуми), бо лише завдяки практиці можна опанувати будь-яку сферу. 

Якщо мова заходить вже про модельні агентства, тоді це більше про базу вже моделей, які закінчили школу, чи певні курси і мають вже здобуті знання і практику. Модельні агентства допомагають таким дівчатам знайти клієнтів, проводять рекламні кампанії, залучають до різноманітних зйомок, щоб їхні лиця побачила більша кількість людей. Зазвичай, в модельних агентствах є багато агентів, кожен з яких відповідає за одну або декілька моделей і супроводжує її від початку роботи до кінця. Модельні агентства слідкують за кількістю підписаних контрактів з моделями, оплатою та комунікацією з клієнтами та брендами.

Особливостями роботи модельних шкіл є те, що тут навчаюсь усьому потрібному. В кожній такі школі в основні завдання входить дефіле (мистецтво красивої ходи, вміння позувати на подіумі, відпрацювання дефіле під час модних показів). Також велику увагу в школах приділяють для фотокласів: відпрацьовують разом з ученицями усі види модельного позування, підключають до роботи стилістів і дизайнерів, щоб дівчата пристосовувалися до співпраці з ними. 

Також усі модельні школи практикують уроки акторської майстерності, тому що це одна з головних навичок кожної моделі. Дуже часто саме моделей також беруть у зйомки кліпів та навіть фільмів. 

Також учениці модельних шкіл кожного дня працюють над удосконаленням свого тіла, активно займаються фітнесом чи іншим видом спорту. В деяких школах діють уроки з хореографії.

Ну і загалом, у таких спеціалізованих школах дівчата навчаються етикету, психології впевненості та іноземним мовам, що також дуже важливо. 

Модельні школи Франківська

У Франківську діють десятки модельних шкіл, як для старших дівчат, так і підлітків.

Модельна школа Dimodels

В школі проводять набір в групи дівчат від 4 до 24 років. Навчання в школі триває протягом року і за цей рік викладачі обіцяють, що їхні учні опанують усі знання з моделінгу.

Dimodels пропонує у своїй навчальній програмі майстер класи, ораторське мистецтво, стилістика, догляд за шкірою, психологія та багато інших цікавих можливостей. 

Для того, щоб зрозуміти чи школа дійсно вам підходить, тут пропонують безкоштовний перший урок.

Школа дає всі можливості для успіху в майбутній кар’єрі моделі: у вартість навчання входять щомісячні фотосесії і головне – є можливість попасти на рекламні банери Івано-Франківська, що дає можливість стати ще більш впізнаваним. 

Вул. Січових Стрільців, 17/1

Модельна школа “Star Face Family”

У цій школі проводиться набір дівчат та хлопців віком від 8 до 27 років. Також тут діють групи для дітей віком від 5 до 8 років. 

На відміну від попередньої модельної школи, у цій навчання триває 9 місяців. Ці 9 місяців складаються з двох семестрів  та канікулами. Заняття в школі проходять ввечері і тривають одну годину, загалом таких занять є 72.

Перевагами Star Face Family є те, що протягом усього курсу в учнів проходять чотири професійних фотосесій для створення власного портфоліо. Це дуже вигідна пропозиція, бо з готовим портфоліо можна відразу знайти клієнтів для співпраці.

Модельна школа у своїй навчальній програмі пропонує професійне дефіле, хореографію, акторську майстерність, етикет, професійні зйомки. Крім того, в школі дівчат навчають базовому макіяжу, профілактику зору та навіть самопрезентацію на радіо та телебачення, що є рідкістю. 

Читаючи відгуки на сайті, можна зрозуміти, що кожен випускник задоволений проходженням курсу у цій школі. Майже у кожному відгуку зазначають про великий професіоналізм та індивідуальний підхід до кожного учня зі сторони викладачів. Star Face Family вважають школою естетики та тим місцем, де все продумано до дрібниць. 

Вул. Січових Стрільців, 23

Навчальний дитячий простір “Creative club”

Якщо ваша дитина мріє про світ моделінгу і кожного дня вдома проводить вам покази мод, або показує свої дефіле, то їй підійде саме цей навчальний простір.

В цій школі набираються групи дітей та підлітків від 4 до 17 років.

Саме тут дітей навчають практики на телебаченні у власній молодіжній телепередачі, зйомки у рекламах та різних шоу. Викладачі школи залучають своїх учнів до участі в різних конкурсах всеукраїнського та міжнародного рівня та участі у різних fashion показах. 

Великою перевагою цієї школи є те, що тут більшу увагу приділяють саме публічним виступам і побудові чіткої вимови. Учні отримують багато інформації не лише з теоретичного боку, а й практичного: виступають на олімпіадах, конкурсах, презентують себе тощо. 

У Creative Club можуть навчатися не лише ті, хто хоче поринути у світ моделінгу, але й ті, хто цікавиться тележурналістикою, ораторством та публічними виступами загалом. Це хороша можливість прокачати свої навички та здобути нові. 

Вул. Січових Стрільців, 13

MINI Models

Ще одне місце для юних талантів, де можна здобути хороший досвід та нові знайомства для майбутніх контрактів.

Це провідна модельна школа Франківська із професійним спрямуванням. MINI Models бере участь у всеукраїнських та міжнародних показах, співпрацює з різними брендами та бере участь у конкурсах краси.

Саме тут у дітей розвивають дефіле, позування, психологію, етикет, ораторське мистецтво, англійська мова та хореографія. 

Зі школи випустились багато дітей, які продовжили свою кар’єру у моделінгу, підписали контракти з відомими брендами та знайшли власних агентів, які допомагатимуть їм з співпрацею.

Також MINI Models вважається однією з найкращих дитячих модельних шкіл, до кожного учня тут знаходять індивідуальний підхід та намагаються розвинути усі найкращі якості моделі.

Вул. Чорновола, 4а

Також у Франківську знаходиться декілька модельних агентств, які допомагають молодим талантам, які вже закінчили певні курси чи школи, знайти хороших клієнтів та підписати вигідні контракти.

Модельне агентство “Ювента”

Агентство існує вже понад 20 років і успішно працює у сфері моди, краси та стилю.

“Ювента” отримала чотні нагород на всеукраїнських та міжнародних конкурсах, що доводить професіоналізм та старання моделей цього агентства. 

Першим завданням “Ювенти” стоїть навчити моделей бути впевненими в собі та як цю впевненість показувати на подіумі. 

Випускники агентства настільки талановиті, що працюють у різних куточках світу, особливо в США та Японії, цим моделям кожного разу надходять нові пропозиції щодо співпраці, а “Ювента” успішно допомагає з укладанням цих співпраць. 

В агентстві також дівчат навчають дефіле, позуванню, історії моди, самопрезентації, уроки акторської майстерності та багато іншого, що є потрібним у цій сфері. 

Курс в “Ювенті” триває протягом 9 місяців, а набір тут дійсний у 3 групи – молодшу, середню та старшу. 

Випускниць агентства можна побачити на обкладинках відомих журналів, таких як “Наталі”, “Nun”, “Prestige” та багато інших, знаних не лише в Україні, а й за її межами. 

Вул. Кобилянської, 40а

Модельна сфера набирає обертів, а охочих займатися моделінгом стає дедалі більше. Для того, щоб українська сфера моделінгу процвітала і наші талановиті моделі були відомі у всьому світі обов’язковою є робота модельних шкіл та агенств, які допомагають освоїти професію і стати топ-моделлю всеукраїнського та міжнародного рівня.

Як жінкам доглядати за волоссям взимку

0

Зимовий період – це час коли догляд за шкірою обличчя та волоссям вкрай необхідний. Через холодне повітря, мороз та головні убори волосся може втратити свій блиск, через що  можна помітити ламкість та сухість волосини, пише frankivchanka.info.

Що про такий стан говорять трихологи і що рекомендують для франківчанок?

Взимку наше волосся зазнає значного стресу – на вулиці холодне і вологе повітря, вдома – тепле й сухе. Також в цій порі року ми споживаємо набагато менше вітамінів, ніж раніше, а це також впливає на стан здорових волосків. 

Вітри приносять до Івано-Франківська вологе повітря взимку, від чого також страждає волосся у жінок. Тому часто жінкам доводиться звертатися до франківських трихологів, аби вирішити цю проблему, підібрати хороший догляд і мати шовковисте волосся навіть в таку холодну пору року.

Поради від трихологів

В першу чергу спеціалісти рекомендують підібрати відповідний зволожуючий догляд за волоссям взимку. Через коливання температури і повітря, волосини починають ставати ламкими та сухими, тому тут варто більшу увагу приділити бальзамам та маскам для волосся. Бальзами це хороша альтернатива, тому що вони усувають електризування, що є дуже поширеною проблемою саме взимку і також вони додають блиску. Також рекомендують використовувати шампуні з натуральними оліями в складі. 

Другою корисною порадою, на думку трихологів, є посилене живлення. Рекомендують користуватися маскою для живлення волосся принаймні раз в тиждень. Така процедура допомагає відновлювати баланс вологи. Щоб ефект був більш помітніший, то потрібно маску тримати декілька хвилин. Хорошою перевагою є маски, які містять живильні олії (олія ши, олія пшеничних зародків та авокадо).

Ще одна рекомендація не лише від трихологів, але й нутриціологів – вживання вітамінів. Взимку вітамінів є менше, природний вітамін Д вже не так виробляється як влітку, тому потрібно шукати альтернативи. 

До прикладу, вітамін А допомагає росту волосся, вітамін С відіграє роль укріплювача, вітамін Е надасть блиску для волосся і вітамін Д стимулює волосяні фолікули і завдяки цьому пришвидшується ріст волосся. 

Також трихологи не забули і за пораду щодо зволоження повітря у приміщеннях. Усі обігрівачі, кондиціонери погано впливають на повітря в закритому приміщенні, адже надто його пересушують і від цього потерпає і волосся. Тому варто все ж таки купувати зволожуючі засоби повітря, бо взимку вони як ніколи потрібні. 

Поради від лікаря

Трихолог з Франківська – Світлана Череп’юк, яка працює в медичному центрі “Мед-Атлант” вважає, що за волоссям потрібно доглядати не лише взимку, а робити це впродовж цілого року, щоб взимку проблем з ним виникало менше.

Серед основних порад, лікар-трихолог виділяє наступні:

  • голову потрібно мити при потребі, все залежить від того наскільки активно працюють сальні залози;
  • шампунь не допоможе побороти випадіння волосся. Якщо у вас є загальні проблеми зі здоров’ям, то випадіння волосся буде про це синалізувати;
  • шампунь слід вибирати не по типу волосся, а по типу шкіри голови, а це допоможе зробити лікар-трихолог;
  • не потрібно зловживати народними методами лікування чи догляду за волоссям:  усі ці способи можуть викликати алергічні реакції. Тому краще звертатися до лікаря, щоб він допоміг підібрати дієвий засіб саме для вас.

Поради на кожен день

  1. Краще взимку не експериментувати і не фарбувати волосся. Краще зачекати до весняного періоду, тим самим зберегти волосся від сухості.
  2. Робити масаж шкіри голови. Роблячи такий масаж кожного дня по декілька хвилин, ви забезпечите покращення кровотоку, завдяки чому ваші волосяні цибулини зможуть живитися необхідною енергією для росту волосся.
  3. Пити багато води. Дуже часто причиною погіршення стану волосся є зневоднення організму. Пити потрібно принаймні 1,5 літри вдень, щоб волосся могло живитися вологою зсередини. 
  4. Не виходити з дому з недосушеним волоссям. По-перше, таким чином можна застудити голову і мати серйозні проблеми зі здоров’ям, а по-друге , вода при температурі нижче нуля може замерзнути на волосяному стрижні і це може призвести до ламкості. Після такого волосся січеться і стає ламким і на вигляд нездоровим. 
  5. Обов’язково одягати головний убір, виключно з натуральної тканини (не синтетику). Якщо ходити взимку без нього, то холод може добряче пошкодити волосяні цибулини і до того ж погіршує кровопостачання. Тому, на вулиці одягаємо головний убір, а всередині обов’язково знімаємо, щоб не перегрілася шкіра голови.

Якщо ж у вас серйозніша ситуація і такі рекомендації не допомагають, то все ж краще відвідати спеціаліста. У Франківську є достатньо професійних трихологів, які допоможуть врятувати волосся усіх франківчанок і подбають про те, щоб воно було шовковистим і здоровим.

.,.,.,.