Міфи, що примушують франківок соромитися самих себе

В Івано-Франківську, як і по всій Україні, ще занадто розповсюджені гендерні стереотипи та упередження по відношенню до жінок. І це заважає їм влаштуватися на роботу, робити кар`єру та навіть просто насолоджуватися власним життям та успіхами. Далі на frankivchanka.

Сім`я

Кожній франківчанці знайоме це неприємне відчуття, коли по досягненні приблизно 20 років при зустрічі зі старими знайомими або родичами, яких рідко бачиш, навіть при знайомстві з новими людьми, чи не найперше питання, яке тобі задають, чи вийшла ти вже заміж. І це відверто дратує, особливо коли похвалитися таким «досягненням» немає можливості.

І навіть якщо жінка не прагне заміж, не бажає спішити, зайнята власною успішною кар`єрою або просто ще не знайшла гідного чоловіка на цю роль, кожен зустрічний вважає себе вправі мовчки або вголос осудити її за самотність.

А чому б не спитати таку жінку про успіхи на роботі, про кар`єру, про хобі, розваги, де вона побувала та що бачила, про інші досягнення, що дійсно для неї важливі? Такі упереждення часто навіть успішних жінок примушують почервоніти та відчути себе неповноцінною на фоні оточуючих.

З іншого боку, якщо ти встигла вийти заміж, це також не стає підставою успішного життя. Так, ти можеш при зустрічі з давніми знайомими сказати, що ти заміжня та в тебе двоє дітей, але чи щаслива ти від цього насправді? Часто наявність сім`ї не є тим фактором, який забезпечує тобі успіх та відчуття безумовного щастя.

Якщо ж справа стосується працевлаштування, то тут упередження стосовно наявності сім`ї можуть зіграти ще більш злий жарт з представницями чудової статі. Так, роботодавець нерідко задає запитання про сімейне положення на співбесіді. І відповісти на нього «правильно» здається неможливо. Адже якщо ти самотня, то вважають, що з тобою щось не так, особливо якщо тобі вже трішки за 30 або 40.

У випадку наявності чоловіка ймовірний роботодавець швидко зробить висновок, що скоро ти підеш в декрет, а йому це невигідно. Тобто в будь-якому випадку упередження стають на шляху до заповітної кар`єри.

Діти

Аналогічним чином обмежують жінку й діти. Якщо їх немає, то ймовірний роботодавець тут же скаже, що скоро будуть, оскільки по замовчуванню вважається, що всі жінки зациклені на дітях, хочуть їх завести в першу чергу, і зроблять це одразу, як тільки знайдуть більш-менш підходящого чоловіка.

При наявності малих дітей, тобі заявляють, що їм потрібен надійний працівник, який не буде часто йти на лікарняний. А наявність дорослих дітей ставить під питання ваші професійні вміння, якщо до цього ви були в декреті і ніде не працювали. Отже, суспільство часто ставить жінку в глухий кут і не дає їй можливості розвиватися. А знайти для цього підходящий стереотип дуже просто.

Схожа неприємна ситуація виникає й при зустрічі з тими ж знайомими, родичами чи друзями. І чим старша жінка, тим сильніше на неї тиснуть, наче, пора народжувати, вік, «годинник цокає» і все в тому ж дусі. Люди не завжди коректні в цьому відношенні і не соромляться коментувати бездітне становище жінки.

Хоча причин, по яким дітей у неї немає, може бути безліч і досить серйозних – від проблем зі здоров`ям до особистої життєвої позиції, при якій орієнтація йде не на роль матері-господарки, а на кар`єру або особистісний розвиток, допомогу іншим людям тощо. Сьогодні жінка, як і чоловік, може займатися найрізноманітнішими видами діяльності, обмежень немає жодних. Але упередження суспільства в Івано-Франківську поки ще настільки сильні, що примушують комплексувати жінку, в якому б сімейному становищі вона не знаходилась.

Вік

Ще один спосіб принизити, обмежити та поставити перед необхідністю притримуватися тих чи інших правил. У чоловіків рідко питають, скільки їм років, і ще рідше роблять будь-які висновки з цього приводу. Але все набирає зовсім іншого вигляду, коли мова заходить про жінку.

Її вік як клеймо, причому парадокс полягає в тому, що догодити даним параметром оточуючим практично ніколи не вдається. Стосовно жіночого віку існує безліч упереджень. Так, якщо ти молода, а ще й красива, то це автоматично робить з тебе дурну «курку», нездатну приймати будь-які рішення, займати відповідальну посаду або навіть влаштуватися на роботу.

Коли вік підходить до показника 30, а то й 40, залишитися без зауважень та коментарів в розмові з приводу того, що тобі «пора» (мати дітей, чоловіка тощо) практично неможливо. А франківчанки, яким уже «стукнуло» і того більше, соромляться власного віку, оскільки бояться старості, не можуть змагатися з молодими по красі тощо. Їх досвід, професіоналізм, внутрішні якості, досягнення та успіхи мало кого цікавлять. І жінки зазвичай починають комплексувати через вік, не відчуваючи радості навіть при досягненні успіхів у кар`єрі, бізнесі тощо.

Кар`єра

Ще одна сфера, де жінкам дають відчути власну неспроможність навіть в сучасному суспільстві. Здавалось би, часи, коли на жінку перекладалась тільки роль домогосподарки та виховательки дітей вже давно минули. Але суспільство нещадно й далі продовжує обмежувати представниць чудової статі та примушує їх відчувати себе некомфортно.

З одного боку, якщо ти віддаєш всю себе сім`ї, дітям, чоловіку, забезпечуєш тил та відповідаєш за домашній затишок, то багато хто тебе критикує за те, що ти «квочка», залежна, фінансово неспроможна, та сама по собі без чоловіка-годувальника нічого не представляєш. З іншого боку, ті жінки, які роблять успішну кар`єру, будують бізнес та заробляють багато грошей, тут же перетворюються в чоловікоподібних холодних осіб в очах суспільства, які не люблять власних дітей, стають «зозулями», кар`єристками тощо. Невтішних слів в свою адресу вони, мабуть, чують навіть більше, ніж представниці першого типу.

Зовнішні дані

Чоловіків ніколи не оцінюють по їх зовнішності, це факт. Ви не знайдете в газеті чи в стрічці новин в мережі інформацію, що «лисуватий чоловік 40-ка років зайняв серйозну посаду в міністерстві такої-то країни». А ось заголовки по типу «блондинка вже в 25 стала головою фірми» так і рясніють в ЗМІ.

Жінок в першу чергу оцінюють по зовнішнім даним. Але навіть красуні від природи не завжди згідні з тим, що виграли у долі в лотерею, оскільки страждають від комплексів не менше, ніж ті, хто змушений змиритися з власними недоліками в обличчі чи в фігурі.

Догодити суспільству неможливо в будь-якому випадку. Адже якщо ти красива, то автоматично перетворюєшся в дурну особистість, яка якщо чогось і добилась, то тільки з допомогою сексу, особистих стосунків, допомоги «спонсора» або батька. Коли ж природа тебе не нагородила ідеальною зовнішністю, то з самого дитинства оточуючі активно тебе тикають в це носом та нав`язують масу комплексів, щиро вказуючи на те, ЩО у тебе не так.

Психологи стверджують, що комплекси з приводу зовнішності, нав`язані суспільством, виявляються найсильнішими, руйнівними та стосуються навіть тих, хто може претендувати на титул «Міс Всесвіт». Але чоловіки, замість того, щоб допомогти усунути цю проблему, тільки посилюють її, придумуючи анекдоти на тему того, що жінка тисячу раз на день запитує, чи вона не погладшала.

І з такими проблемами стикається практично кожна франківчанка. Вирішити їх самотужки не вдасться. Наше поки що ще патріархальне суспільство не схильне прирівнювати жінку до чоловіка по силі, розуму, досягненням та кар`єрі. Тому наше завдання, як жінок, полягає в тому, щоб постаратися викинути з голови усі нав`язані суспільством дурниці та полюбити себе і своє життя, яким би воно не було.