Її називали найкрасивішою дівчиною України, вона сяяла на сцені конкурсу «Міс світу 2013» в Індонезії, дефілювала на подіумах у Мілані та Нью-Йорку, співпрацювала з провідними модними брендами. Але за цим блиском ховалася зовсім інша реальність — психологічне та фізичне насильство у шлюбі з італійським мільярдером, втеча в іншу країну, боротьба за свободу та право бути собою, пише frankivchanka.info.
Анна Заячківська — франківка, яка пройшла шлях від мистецьких аудиторій Прикарпатського університету до міжнародних модних столиць, від іконопису до сучасного абстрактного живопису. Наразі вона живе в Нью-Йорку, має власний артбренд ZaiaArtHouse, створює полотна, що продаються на міжнародних аукціонах, і надихає жінок не мовчати про насильство.
Дівчина з Івано-Франківська, яка мріяла оперувати серця
Анна Заячківська народилася 12 грудня 1991 року в Івано-Франківську. Звичайне європейське місто, творча родина, дитинство, сповнене малювання, музики та літератури. Її мама була актрисою і знала секрети сценічного макіяжу, батько займався скульптурою та танцями, дідусь гарно малював, бабуся славилася кулінарними талантами. Усе це створило навколо майбутньої «Міс Україна» простір, де творчість була природним станом.
У 13 років Анна мріяла бути хірургом — рятувати життя, працювати з найтоншими механізмами людського організму. Ця риса — бажання допомагати й підтримувати — згодом проявилася і під час її участі в Євромайдані, коли вона добровільно пішла працювати в медичну службу. Але ще раніше, у шкільні роки, проявився інший талант: малювання, який став справжнім покликанням.
Від іконопису до абстракцій
Анна навчалася у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, інституті мистецтв, де спеціалізувалася на іконописі. Вона розповідала, що для справжньої ікони потрібні не лише технічні навички, а й духовна рівновага, щирі помисли та любов у серці. У молоді роки вона багато працювала в цій техніці, створюючи сакральні образи.
Поступово художня мова Анни змінилася. Сьогодні вона працює в жанрі абстракціонізму, фігуративного мистецтва, кубізму. Її картини виставляють на міжнародних артплатформах, а саму Заячківську називають художницею міжнародного рівня. Вона створила власний мистецький бренд, поєднавши живопис, дизайн і благодійні проєкти.
Перемога в конкурсі «Міс Україна 2013» і світова слава
У 2013 році, ще під час навчання в університеті, Анна вирішила спробувати себе у конкурсі «Міс Україна». Її природна врода, грація та інтелект вразили журі. Саме вона отримала головну корону країни. Ця перемога відкрила двері до міжнародної сцени — восени того ж року вона представляла Україну на «Міс світу» в Індонезії та увійшла до десятки найкрасивіших дівчат планети.
Анна зізнається, що конкурс навчив її впевненості та оригінальності: «Головне — бути собою. Конкурс — це не змагання, а можливість розкрити потенціал». Однак уже тоді вона розуміла: модельна слава — не самоціль. Її серце залишалося в мистецтві й бажанні допомагати людям.
Коли «Міс Україна» виходить на барикади
Зима 2013–2014 років стала випробуванням для країни і для кожного громадянина. Анна не залишилася осторонь — вона приєдналася до Євромайдану в Києві, працювала у складі медичної служби самооборони. Допомагала пораненим, розносила ліки, підтримувала протестувальників. Вона зізнається, що не боялася — прагнула рятувати життя, відчувала потребу бути поруч зі своїм народом.
Майдан навчив її жертовності, єдності та сили громадянської позиції. Саме тоді у ЗМІ вперше з’явилися заголовки: «Навіть міс України на Майдані». Цей вчинок перетворив Анну на символ поєднання краси та громадянської свідомості.
Міжнародні подіуми та кар’єра моделі
Після перемоги в національному конкурсі та участі в «Міс світу» Анна отримала запрошення від провідних модельних агенцій світу. Вона працювала в Італії, Франції, США, співпрацювала з відомими дизайнерами, знімалася для глянцевих журналів. З часом оселилася у США, де поєднує модельну діяльність з живописом і громадською активністю.
Модельна професія, каже Анна, потребує дисципліни, здорового харчування, регулярних тренувань. Але найважливіше — відчувати баланс тіла і душі. Вона не дотримується жорстких дієт, надає перевагу органічним продуктам, морепродуктам, уникає зайвого цукру.
Особисті випробування
Після конкурсу Анна підписує контракт з італійським модельним агентством. Вона швидко стає популярною у фешн-середовищі, отримує зйомки, виходи на подіуми, зустрічає заможного італійського бізнесмена Джанлуку Чеверру. Здається, казка триває.
Весілля — розкішне. Фото у журналах. Дорогі прикраси. Ізольована вілла. І самотність. Швидко виявилося, що за розкішшю стоїть суворий контроль, психологічний тиск, ревнощі, заборони, а згодом і фізичне насильство.
Так, саме одруження з італійським мільярдером Джанлукою Чеверра в грудні 2015 року стало для Анни однією з найважчих сторінок життя. В кількох інтерв’ю Анна розповідала, що чоловік жорстко критикував її творчість, казав: «Ти нічого не варта, твоя родина нічого не варта…», а одного разу він схопив її за шию і кинув на підлогу, зламав ланцюжок із хрестиком і плюнув їй у лице. Після першої спроби захисту Анна втекла до батьків, однак потім дала йому другий шанс, але насильство повторилося. Вона почувалася полонянкою у розкішній клітці.
Нью-Йорк як порятунок
Одного ранку вона втекла з дому. З собою — маленька валіза, кілька доларів, телефон і віра в Бога. Усе інше залишилося у маєтку в Мілані. Переліт до Нью-Йорка став не втечею, а відродженням.
Анна потрапляє до української діаспори, живе у знайомих, працює у таборах для дітей. Вона починає малювати знову. Її картини — це крик душі: абстракції, образи, геометрія і колір — усе говорить про внутрішній біль і шлях до світла.
Сьогодні Анна відкрита до нового, продовжує розвиватися і допомагати іншим.
ZaiaArtHouse: коли мистецтво лікує
У Нью-Йорку Анна створює ZaiaArtHouse — мистецький бренд, під яким вона не лише продає картини, а й проводить виставки, майстер-класи, бере участь у благодійних акціях. Її роботи потрапляють у галереї, арткаталоги, колекції в США і Європі.
Живопис для Анни — це не лише професія, а й медитація. Вона впевнена: натхнення не потрібно чекати, його створюєш сам, коли береш пензель і працюєш від щирого серця. Її полотна відображають енергію, яку художниця хоче подарувати світові, нагадати людям про внутрішню силу й красу.
«Я не чекаю натхнення. Я працюю щодня. Творчість — це не порив, а відповідальність. І місія».
Полотна — про трансформацію болю, пошук гармонії, жіночу силу. Вона стала голосом для жінок, які пережили насильство, — через кольори, лінії, структури.
Благодійність і підтримка України
Попри відстань, Анна залишається небайдужою до подій в Україні, особливо під час війни, що триває з 2014 року і загострилася у 2022 році. Вона підтримує благодійні проєкти, допомагає гуманітарним ініціативам, привертає увагу міжнародної спільноти до проблем українців.
У численних привітаннях до діаспори і співвітчизників Анна бажає миру, гідного життя, духовного відродження. Її меседж простий: «Українці заслуговують на захист, комфорт і гармонію».
Анна Заячківська часто повторює: «Любов — наймогутніша сила». Вона вірить у добрі зміни, у те, що мистецтво і краса здатні об’єднувати людей і робити світ кращим. Від іконописних майстерень Івано-Франківська до світових подіумів і артгалерей Нью-Йорка — її шлях доводить: справжній талант і щире серце не знають кордонів.