Є ряд нетактовних запитань, які застають вас зненацька і здатні згадати про наболіле й надовго зіпсувати настрій. “Frankivchanka.info” з посиланням на “ua.starwomens” дасть вам декілька влучних порад і ви навчитесь давати відсіч без зайвого почуття провини і надмірних стереотипів про повагу до віку й положення у соціумі.
Важливо задуматись не про що саме запитують, а з якою метою. Здебільшого “зачіпають за живе” теми: вага, стосунки з коханим, робота, матеріальне забезпечення, діти та інші. Варто зрозуміти, що людина може цікавитись не з мотивом образити, а щоб так виявити свою близькість, підкреслити родинні стосунки і заповнити “хвилину мовчання у розмові”. Є й такі, що намагаються змусити ніяковіти і за ваш рахунок знаходять таке бажане самоствердження.
Ви маєте точно усвідомлювати, що маєте вибір і можливість не відповідати співрозмовникові. Це не є ознакою поганого виховання,бо ви лише відстоюйте і точно “окреслюйте” власні границі. Потрібно навчитись контролювати першу реакцію. Метою розпитувань є також ваше збентеження, негативні емоцій, штучно навіяні переживання і страх. Розпочинає атакувати почуття жалю до себе і відчуття провини. Необхідно озброїтись рядом шаблонних відповідей, які можна придумати у спокійній атмосфері і вже “готовими” використовувати в діалозі. Можна постаратись змінити тему, але це не вирішує основну проблему. “Не твоє діло” – це не брутальні слова, які відносяться до образливих. Ви маєте не боятись промовляти їх. Якщо вам важко і видаєтесь собі надмірною грубіянкою, то перегляньте відношення до себе і стан самооцінки.
Якщо у ває є хибне уявлення, що вийшовши заміж, народивши дитину, схуднувши чи змінивши роботу, ви станете щасливіші і ці питання відпадуть, то ви помиляєтесь. До того часу поки ви не навчитеся цінувати кожну хвилину свого життя, то ви не зможете радіти ні весіллю, ні народженню дитини, ні новому розміру сукні. Основним правилом, яке відлякує таких співрозмовників є ваше нейтральне ставлення до проблеми і вдячність за те, що маєте зараз.
Не потрібно змушувати себе “відкривати душу” чужим людям. Японські філософи ще давно помітили, що надмірна чесність межує з дурістю.
