7 помилок у вихованні, які заважатимуть дитині все життя

Виховання - важкий процес, який вимагає мудрості, врівноваженості та розуміння основ дитячої психології. "Frankivchanka.info" з посиланням на "OGOGO" розповість про основні помилки батьків.

  1. "Перемогла дружба". Це класична фраза, якою люблять закінчуватися дитячі конкурси. Рівноцінна перемога нівелює ряд прикладених зусиль та стає причиною розчарування. Такий підхід батьків є спрямований на те, щоб підкреслити унікальність дитини, яка не піддається об'єктивній оцінці. Такий підхід приречений на провал. Особистість дорослішатиме і стане помічати, що оточуючі не розділяють думок її рідних. Таке зіткнення з реальністю стане початком ще більшого та тривалого розчарування. Людина повинна усвідомлювати, що хтось може справлятись краще з певним завданням. Це не є причиною для сліз та образи. Варто просто спільно пошукати сильні сторони та щоденно розвивати їх.
  2. Повчання позбавлене прикладу. Ніколи не розпочинайте розмову з фрази "я в твої роки". Дитина не сприймає ваших досягнень, які відбулись у минулому часі і навіть сприймає їх вороже. Підтримуйте позицію лідера кожного дня. Якщо ви в юні роки були взірцем, а зараз порушуєте правила дорожнього руху, брешете близьким, не вважаєте пунктуальність важливою рисою, то приклад подіє сильніше.
  3. Невмотивовані нагороди. Якщо у вас є кілька дітей, то не потрібно завжди все розділяти рівномірно. Заохочення має бути заслуженим, а не у формі своєрідного відкупу через власне невміння зрозуміти справжні потреби малюка. Не потрібно вчити безпідставного вимагання чогось лише тому, що це отримав хтось інший. Така система розвалиться в реальності на дрібні уламки.
  4. Розумний - це не означає дорослий. Батьки завжди вважають своїх дітей унікальними. Дорослішання - це вчинки, а не роки. Воно не залежить від швидкості складання пазлів чи засвоєння нового матеріалу. Слідкуйте за ровесниками та готуйте дитину до самостійності поступово.
  5. Плюшевий світ. Не потрібно захищати дитину від поцарапаних колін, розчарування у друзях та захопленнях. Таким чином ви лише відтермінуєте його зустріч з реальністю. Цих ситуацій не уникнути в житті і така опіка переросте у створення ілюзій.
  6. Діліться власними помилками. Не потрібно робити з себе ідеальне божество. Якщо ви навчитесь говорити про власні помилки, то завоюєте довіру і спосіб достукатись до дитячого серця. Потрібно робити це делікатно, щоб ваш авторитет не зникав на очах. Необхідно пояснювати про власні спостереження та висновки, які дарують невдачі.
  7. "Я сам". Дитина має право робити все повільніше і не так ідеально, як ви. Не вкладайте в голову психологічну установку, що в разі біди є завжди хтось мудріший, який прийде та все вирішить. Будьте терпеливими та не критикуйте. Особистість лише пізнає світ і своїми підказками ви повністю нівелюєте це бажання. Справжній вчитель - це той, який дає перевершити себе і не боїться цього.