Виховання – важкий процес, який вимагає мудрості, врівноваженості та розуміння основ дитячої психології. “Frankivchanka.info” з посиланням на “OGOGO” розповість про основні помилки батьків.
- “Перемогла дружба”. Це класична фраза, якою люблять закінчуватися дитячі конкурси. Рівноцінна перемога нівелює ряд прикладених зусиль та стає причиною розчарування. Такий підхід батьків є спрямований на те, щоб підкреслити унікальність дитини, яка не піддається об’єктивній оцінці. Такий підхід приречений на провал. Особистість дорослішатиме і стане помічати, що оточуючі не розділяють думок її рідних. Таке зіткнення з реальністю стане початком ще більшого та тривалого розчарування. Людина повинна усвідомлювати, що хтось може справлятись краще з певним завданням. Це не є причиною для сліз та образи. Варто просто спільно пошукати сильні сторони та щоденно розвивати їх.
- Повчання позбавлене прикладу. Ніколи не розпочинайте розмову з фрази “я в твої роки”. Дитина не сприймає ваших досягнень, які відбулись у минулому часі і навіть сприймає їх вороже. Підтримуйте позицію лідера кожного дня. Якщо ви в юні роки були взірцем, а зараз порушуєте правила дорожнього руху, брешете близьким, не вважаєте пунктуальність важливою рисою, то приклад подіє сильніше.
- Невмотивовані нагороди. Якщо у вас є кілька дітей, то не потрібно завжди все розділяти рівномірно. Заохочення має бути заслуженим, а не у формі своєрідного відкупу через власне невміння зрозуміти справжні потреби малюка. Не потрібно вчити безпідставного вимагання чогось лише тому, що це отримав хтось інший. Така система розвалиться в реальності на дрібні уламки.
- Розумний – це не означає дорослий. Батьки завжди вважають своїх дітей унікальними. Дорослішання – це вчинки, а не роки. Воно не залежить від швидкості складання пазлів чи засвоєння нового матеріалу. Слідкуйте за ровесниками та готуйте дитину до самостійності поступово.
- Плюшевий світ. Не потрібно захищати дитину від поцарапаних колін, розчарування у друзях та захопленнях. Таким чином ви лише відтермінуєте його зустріч з реальністю. Цих ситуацій не уникнути в житті і така опіка переросте у створення ілюзій.
- Діліться власними помилками. Не потрібно робити з себе ідеальне божество. Якщо ви навчитесь говорити про власні помилки, то завоюєте довіру і спосіб достукатись до дитячого серця. Потрібно робити це делікатно, щоб ваш авторитет не зникав на очах. Необхідно пояснювати про власні спостереження та висновки, які дарують невдачі.
- “Я сам”. Дитина має право робити все повільніше і не так ідеально, як ви. Не вкладайте в голову психологічну установку, що в разі біди є завжди хтось мудріший, який прийде та все вирішить. Будьте терпеливими та не критикуйте. Особистість лише пізнає світ і своїми підказками ви повністю нівелюєте це бажання. Справжній вчитель – це той, який дає перевершити себе і не боїться цього.
