Найвідоміша жінка Івано-Франківська

В часи, коли містами керували чоловіки, складно уявити  жінку при владі. Тоді, коли фемінізм не був так розвинутий, жінки зазвичай займалися домашніми справами та дітьми. Втім, була в історії Івано-Франківська жінка, яка пішла “проти системи” та замість господарства стала управителькою міста, пише frankivchanka.info.

 Дідичка Станіславова

Історія правління містом дуже довга. Як відомо, заснував Станіславів Андрій Потоцький. Відповідно, після нього управителями ставали спадкоємці, а загалом рід Потоцьких “утримував” місто. Та трапився ряд подій, через які місто залишилося без повнолітнього спадкоємця. Андрій Потоцький помер у 1691 році і відповідно закінчилося його правління. Тоді до влади прийшов його син Юзеф. Він також був управителем до своєї смерті. Після Юзефа, у 1751 році керувати Станіславовом став син Станіслав. Втім, він пробув на цій посаді недовго. Вже в 1760 році він помер. Тоді керуючою стала його вдова, але через чотири  роки вона також померла. Станіслав мав нащадків, але вони були неповнолітніми. Опікункою дітей стала Катерина Коссаковська. З 1761 року вона фактично “тримала владу у своїх руках”. Для спадкоємців Потоцьких вона була троюрідною тіткою. 

Коссаковська народилася в 1722 році в родині шляхтичів. В 1744 році вона вийшла заміж. Дітей у пари не було, а їх шлюб часто ставав приводом насмішок: чоловік Катерини був кульгавим на низького зросту. Через 17 років після взяття шлюбу чоловік помер і жінка успадкувала його численне майно. Коссаковській було близько 40 років, коли вона стала дідичкою Станіславова. 

Різкий характер та політичні баталії

Коссаковська увійшла в історію, як активний політичний діяч. Вона не приховувала свого ставлення до польської шляхти та цілком її підтримувала. Як і підтримувала їх позицію та виступи проти короля Станіслава Августа. Він був протеже Катерини Другої. Через неприязнь до російської влади Катерина змушена була навіть втікати з міста. До цього російські війська часто розміщувалися навколо міста. А в 1764 році вони навіть взяли Станіславів штурмом. Управителька втекла до Румунії. Через деякий час вона повернулася. Тоді її доправили до Варшави, адже там було легше наглядати над бунтаркою. У 1771 році дідичка змогла викупити місто у законного спадкоємця влади. Сплатила вона також й борги, які встигло отримати місто. Попри різкий характер, Катерина тяжіла до мистецького та культурного життя. Вона навіть мала мрію – зробити Станіславів осередком культури. Втім, політична ситуація у світі цьому не сприяла. Зрештою, Станіславів потрапив до австро-угорської влади через поділ Польщі. Тоді до міста прийшли військові, а адміністрація була закрита. Владу у Коссаковської забрали, але їй вдалося зберегти певні права та вплив на ситуацію. Проникливість та гроші допомагали їй умовно керувати містом. Вона змінювала старост, які їй не подобалися. Не забувала Коссаковська і про свій “культурний” план. У 1787 році вона відкрила у Станіславові школу для дівчат. Пам’ятала також  і про родину Потоцьких  та допомагала їм, як грошима, так і словами. Багато де Катерина згадується як жінка з гарним почуттям гумору та дуже гостра на язик. Коссаковська увійшла в історію як дуже відома та впливова франківчанка, яка вміла себе захистити та завжди не боялася висловлювати власну думку.