Дівчина, що звабила видатного поета, надихала його кращі інтимні поезії в історії української літератури. Ольга Рошкевич – уродженка Станіславова, перекладачка, фольклористка, справжня інтелектуалка. Якою була ця жінка та чому кохання із Франком стало таким болючим для обох – пишемо далі на frankivchanka.info.
Родовід, дитинство і перше кохання
Взимку 1857 року у передмісті Станіславова народилася Ольга Рошкевич. Її батько був католицьким священником – подекуди він ухвалив за дівчину по-справжньому доленосні рішення. Згодом сім’я переїхала у село Лолин, що в Долинському районі. Ольга мала ще трьох братів і сестер. Для навчання молодшого брата батьки запросили як учителя Івана Франка. Він проводив йому заняття з математики та грецької мови.
Після першої зустрічі Франка із Рошкевич, Іван по поверненню додому написав їй першого листа. Ще не знав юний поет, що обмінюватися вістками вони будуть упродовж 20 років.
Ольга була дуже розумною жінкою, вона отримала хорошу освіту, володіла двома мовами – французькою та німецькою. Разом із Франком Ольга перекладала художні твори Еміля Золя. Також молода пара займалася збором фольклору, навчалися разом та писали. Іван часто приїжджав до села, привозив книги, дарував нові твори європейських авторів для перекладу. Перші переклади Ольги друкувалася у альманасі «Дністрянка», пише «ПІК».
Вічний революціонер і деспотичний батько
Іван Франко навчався на філософському факультеті Львівського університету. На той час він зізнається Ользі у коханні, пара листувалася і часто зустрічається у різних містах. Згодом Ольга погодилася на заручини. Батько дівчини, отець Михайло був прихильним до Франка. Він бачив у ньому освіченого науковця і талановитого літератора.
Однак усе змінили політичні переконання Івана. Франко почав відвідувати таємні зустрічі соціалістів. Згодом у помешканні Рошкевичів поліція провела обшуки. Деякі одкровенні листи Ольга заховала. Після цієї ситуації батько Ольги заборонив Івану відвідувати родину. Він переконував Ольгу забути назавжди про Франка, бо через його погляди сім’я наражалася на небезпеку.
Проте закохана пара не могла не зустрічатися. Вони таємно бачили у лісах біля села, приїжджали до Станіславова. А невдовзі Ольга переїхала до Львова. Вони продовжували листуватися із Іваном.
Фіктивні шлюби і нещастя
Аби вийти з-під опіки батька, Ольга Рошкевич вирішила одружитися на священнику Володимиру Озаркевичу. Цей чоловік був у батьковій прихильності. До того ж, походив із заможної та знатної родини. Батько Володимира був послом австрійського парламенту. Іван Франко чудово розумів, що так станеться. Та попри усвідомлення безвихідної ситуації, впав у розпач. Після листа Ольги про одруження у нього стається крововилив.
Сам Володимир Озаркевич, як виявилося пізніше, дуже поважав Івана Франка. Більше того – він одружився із Ольгою, знаючи, що вона не перестане зустрічатися із Франком. Володимир дозволяв Ользі працювати із Іваном над творами, а домівка священника була завжди відкритою для поета.
Невдовзі одружився сам Франко. Його обраниця – Ольга Хоружинська. Рошкевич витримано відреагувала на це і написала йому привітального листа. Згодом подружжя Озарекевичів познайомилися із молодою парою. А Ольги неодноразово зустрічатимуться. У 1912 році чоловік Ольги Володимир Озаркевич помер.
Франко часто недужав, стан його здоров’я був дуже кволий. Перед смертю поет просив свою сестру про зустріч із Ольгою Рошкевич. Але вона не приходила, хоч і читала листи слухала прохання. Не прийшла Ольга і на похорони поета, вона бачила похоронний процес із вікна домівки.
Невдовзі, коли сама відчувала, що життя добігає кінця, попросила сестру покласти до гробу листи від Івана, обмотавши їх синьою стрічкою. Померла Ольга Рошкевич 1935 року. У селі Лолин, де колись зустрічалася молода пара, стоять статуї із дерева дівчини та юнака, символізуючи про кохання Ольги та Івана.
